Codein Purple Drank Новоалтайск

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.

Как я купил кодеин и жег резину дрифтуя на парковке

Ебейшая схизофрения, друзья, вы просто не представляете, что за приключения я недавно пережил. Вот расскажу вам об одном из сумасбродных эпизодов, когда я решил сушняк от жизни закладить на неделю вперед. Всё началось с простой идеи – купить ширево и покататься по городу с промокашкой. Но, как говорится, наш штрих не сразу станет законченным шедевром, и мне пришлось поправиться, чтобы добиться желаемого эффекта.

На днях я услышал от одного знакомого наркомана про сокровищницу под названием "кодеин". Интерес сразу возник – что это за сухари, способные стимульнуть наше чудовищеидеальное мозжечко и заставить его творить настоящую магию? Я решил окунуться в эту тему и приобрести закладки нашего бога, пару недель спустя их доставляли мне секретно на дверь.

На следующий же день, увлекшись свежеиспеченными конфетками, я решил устроить себе настоящий фестиваль адреналина. После того, как я смело уселся в машину, прикурил шмоляющую сигарету и включил свои любимые песни на максимальной громкости, началось самое интересное.

Вскоре мои мерзкие планы начали сбываться – я подъехал к парковке, на которой собралось множество народу, готовых свидетельствовать моему безумию. Я прокладывал свой путь, ощущая пульсирующий сушняк, который требовал от меня дополнительного стимула. Курс на максимальную скорость, и я понесся по асфальтовому полю, как настоящий штриханутый наркоман в своем роде.

С каждой секундой чувствовалось, что моя душа промокла от кайфа, и я стал испытывать настоящий экстаз. Вокруг меня был лишь звук грохота двигателя и выхлопных газов, а также запах сгоревшей резины, которая стала моим фетишем на данный момент.

Раз и еще раз я бросал мою машину в занос, чувствуя, как горячая резина оставляет следы на асфальте. Я ощущал себя настоящим гонщиком, покоряющим трассу, но лишь для своего собственного удовольствия. Вокруг меня народ был в восторге от моих трюков, и я прекрасно понимал, что мой штрих вызывает их восхищение и зависть.

Однако волшебство закончилось так же быстро, как и началось. Внезапно, я почувствовал, что ширево покидает меня, и сушняка становится с каждой секундой все больше. Я понял, что пришло время вернуться в реальность и поправиться, чтобы продолжить свое путешествие по миру шмоления и дрифта.

С тяжелым сердцем я покинул парковку, оставив за собой запах горящей резины и воспоминания о своих незабываемых приключениях. Я понял, что наркотики – это не только причудливые путешествия и эйфория, но и сушняк, который приходит после каждого сильного стимула. Но такова жизнь наркомана-комика – сегодня жечь резину, завтра шмолять на диване, создавая новые штрихи в своей истории.

И так, мои друзья, вот и закончилась одна из множества историй о моих безумных приключениях как наркомана-комика. Я уверен, что скоро придумаю что-то еще более сумасшедшее и невероятное, чтобы вновь погрузиться в мир адреналина и экстремальных ощущений. Пока что, я поправлюсь от своего путешествия и подготовлюсь к новым невероятным штрихам в своей независимой и жизнерадостной жизни.